У Гарварді відкрили виставку, присвячену репресованим та вбитим українським науковцям
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
У Гарварді відкрили виставку, присвячену репресованим та вбитим українським науковцям
«Чому в України досі немає Нобелівських лауреатів серед науковців?» — це питання часто лунає в академічних колах за кордоном, використовує його й антиукраїнська пропаганда. Виставка Freedom in the equation дає відповідь на це питання: їх вбила Росія.
Спеціально для цієї виставки офіційний художник Нобелівської премії Ніклас Елмехед створив портрети десятьох талановитих українських науковців, репресованих чи вбитих у різний час: від арештованої в СРСР біологині Валентини Радзимовської до загиблого солдата Збройних сил України, біофізика Біжана Шарапова. Текст виставки підготувала Олеся Павлишин, головна редакторка науково-популярного медіа «Куншт», у співпраці з інтернет-порталом «Моя наука» та проєктом «Українські вчені на війні». Десять українських науковців і науковиць для виставки відібрали Олексій Болдирєв, молекулярний біолог та засновник порталу «Моя наука», і Христина Семерин, дослідниця та есеїстка.
Серед імен:
- Григорій Левитський, цитогенетик і ботанік;
- Валентина Радзимовська, біологиня;
- Володимир Правдич-Немінський, нейрофізіолог;
- Михайло Кравчук, математик, засновник школи українських конструкторів ракетної та космічної техніки;
- Лев Шубников, фізик низьких температур;
- Володимир Колкунов, вчений-агроном, селекціонер;
- Ганна Закревська, геологиня;
- Біжан Шарапов, біолог, популяризатор науки;
- Василь Кладько, фізик;
- Людмила Шевцова, біологиня.
Мета виставки Freedom in the equation — показати науковий потенціал України, втрачений внаслідок російських геноцидних війн, а також висвітлити внески українських вчених у глобальну науку, що довго перебували поза світовою увагою.
Виставку супроводжуватимуть кураторські екскурсії, організовані разом з Українським науковим інститутом Гарвардського університету.
Організатори висловлюють вдячність родинам Біжана Шарапова, Василя Кладька та Людмили Шевцової за дозвіл долучити цих науковців до виставки.
Freedom in the equation створена в межах проєкту Science at Risk за підтримки науково-популярного медіа «Куншт» і Фундації ЗМІН у співпраці з «Моя наука», «Українські вчені на війні» та Українським науковим інститутом Гарвардського університету.
«Ефективність науковців постійно оцінюється: індексом цитування, кількістю публікації, патентами, престижними преміями, як-от Нобелівською премією. Але всі ці здобутки залежать не лише від таланту науковців, не лише від наявності інфраструктури для досліджень, але й від свободи для проведення таких досліджень. Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну команда проєкту “Наука в небезпеці” (Science at Risk) готує репортажі про українських науковців та установи, які постраждали від агресії. Але для того, щоб зрозуміти умови, в яких розвивається наука в Україні сьогодні, потрібно дивитися глибше в історію, яка сповнена увʼязненнями, репресіями та розстрілами. Ми створили цю виставку, щоб відкрити для світової спільноти імена українських науковців, які зробили великий внесок у науку, але могли б зробити ще більший, якби мали свободу досліджувати. Ми хочемо, щоб ця виставка слугувала поштовхом до діалогу між українськими науковцями та світовою спільнотою», — пояснює Кирило Бескоровайний, співзасновник «Куншту» та проєкту Science at Risk.
Сергій Плохій, директор Гарвардського українського наукового інституту, коментує: «Українські науковці, зображені на портретах авторства офіційного художника Нобелівського комітету, ніколи не отримають Нобелівської премії. Найочевидніша причина цього — їх убили до того, як вони змогли повністю реалізувати свій потенціал. Немає спеціального терміна для вбивства науковців або інтелектуалів, але це злочин, скоєний більшовицьким та російським режимами, і він повинен бути визнаний як такий і переслідуваний, незалежно від того, чи існує для цього юридичний термін».
[wp_show_posts id=”1014712″]
матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко
